Маршрут

02.07 (сб.): Сукошан – острів Св. Катарини (9.5 миль)

03.07 (нд.): острів Св. Катарини – Телащиця – Корнати (24 милі)

04.07 (пн.): Корнати – Шибеник (25 миль)

05.07 (вт.): Шибеник – Скрадін (8 миль)

06.07 (ср.): Скрадін – Пунта Планка – Рогозниця (28 миль)

07.07 (чт.): Рогозниця – Водіце (18 миль)

08.07 (пт.): Водіце – Сукошан (29 миль)

09.07 (сб.): Сукошан

Субота. Сукошан і сусідні острови

Наша мандрівка розпочнеться в марині містечка Сукошан, що в 11 км від Задара. Поки капітан прийматиме яхту, екіпаж вирушить до найближчого супермаркету на закупку необхідних речей та провіанту. Зазвичай це не забирає багато часу, тож уже після обіду  ми полишимо гостинний Сукошан та попрямуємо до одного з острівців неподалік.

Де і станемо на якірну стоянку в затишній бухті, покупаємось в найпрозоріших водах Адріатики, приготуємо легку вечерю, відкоркуємо пляшку прохолодного білого вина (усі наші яхти обов’язково обладнано холодильниками, тож з цим проблем не буде 🙂 ) і нарешті відсвяткуємо початок відпустки та нашої подорожі.

Неділя. Корони Корнат і не тільки

Замість звичного і такого набридливого дзвінка будильника (хм, а колись же це була улюблена мелодія, поки не стала ринг-тоном будильника в телефоні), ми сьогодні прокинемося під шум моря, крики чайок та аромат свіжозвареної кави. Кава в Хорватії справді смачна (можливо, дається взнаки вплив сусідки – Італії), тож розпочинати такий чудовий день варто саме з неї та водних процедур. Адже саме за цим ми сюди й приїхали: за морем, за сонцем, за новими враженнями!

А вражень сьогодні і справді буде більш ніж вдосталь – ми побачимо острова, які Бог створив із “сліз, зірок та подиху”. Саме так романтично писав ірландський письменник та драматург Бернард Шоу про архіпелаг Корнати. Зараз це національний парк, що налічує понад 100 островів і рифів.

Звичайно ж, ми не плануємо відвідати їх всі, але найвизначніші місця обов’язково оглянемо. Ми пройдемо вузькою та мілководною протокою Mala Proversa між островами Дугі-Оток і Катіна, на дні якої можна побачити рештки 90-метрової споруди часів Римської імперії. Підійдемо впритул, а якщо дозволить погода, то й зійдемо на берег острівця Taljurić – скелі абсолютно пласкої, як тарілка. Крім того, ми завітаємо до природного парку Телащиця – унікального місця з крутими скелями заввишки понад 100 метрів та солоним озером Мир на вершині.

Понеділок. Чотири фортеці Шибеника

Сьогодні ми залишимо національний парк Корнати та попрямуємо до ще одного, не менш цікавого парку Хорватії – Крка. Дорогою ми обов’язково зупинимось на острові Леврнака, щоб покупатися на пляжі Лоена – єдиному природному піщаному пляжі Корнат. До речі, дехто вважає саме Лоену найкрасивішим пляжем усієї Хорватії.

Крім того, ми пройдемо повз найбільшу корнатську “корону” на острові Мана – стрімку кручу, повернуту в бік відкритого моря, найпопулярніший природний феномен парка. “Корони” знаходяться як на поверхні, так і під водою, найглибша підводна “корона” розташована на острові Пішкера на глибині 90 м. Сходження на “корони” суворо заборонене, але в нас буде чудова нагода помилуватися величною красою “божественних корон” з найкращого ракурсу – з боку моря, з палуби нашої яхти.

Десь опівдні ми пришвартуємося біля пірсу коноби (місцевого ресторану) на острові Смоквиця Вела. Це чудове місце, щоб скуштувати національні страви хорватської кухні, а оскільки власники ресторану рибалки, то природно, що найсмачніше тут готують щойно виловлену рибку та морепродукти.

А після смачного обіду, як відомо, треба… а от і не вгадали, спати ми будемо вдома, а зараз хіба що трохи відпочинемо на палубі нашої красуні-яхти, поки шкіпер буде прокладати шлях між островами Корнатського архіпелагу по Муртерському морю до протоки св. Антонія, якою ми і дійдемо до кінцевого пункту нашої сьогоднішньої мандрівки – міста Шибеник.

Середньовічний Шибеник – це “місто чотирьох фортець”, а також церков і соборів, замків і палаців. Стара частина міста – своєрідний музей під відкритим небом, в якому до вашої уваги понад 2 десятки церков, побудованих у самих різних стилях (всього в місті 24 церкви та 6 монастирів), декілька палаців, міська ратуша, захисні  мури, площа “4 колодязі”, середньовічний монастирський сад св. Лаврентія. Ну і звичайно ж, предмет особливої гордості містян, об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Собор святого Якова. До речі, в Шибенику є цілих два об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, погодьтеся небагато міст в світі можуть похвалитися таким багатством.

Що стосується безпосередньо Собору св. Якова, то він відомий, перш за все, тим, що був побудований в 1536 році повністю з каменю, без використання дерева чи метала та якихось цементуючих матеріалів. Будували його довго, більш ніж 100 років, і за чутками, перших архітекторів нетерплячі містяни спалили на вогнищі на центральній площі саме через це. Що ж, вельми повчальна історія, особливо для сучасних містобудівників.

Розташований на схилах Шибеник – ідеальне місце для романтичних прогулянок. Вузькими середньовічними вуличками можна поволі піднятися нагору до фортеці святого Михайла або форту Бароне, звідки на заході сонця відкриваються чудові краєвиди на море та саме місто. Дорогою обов’язково завітайте до однієї з кав’ярень міста на філіжанку кави, а можливо і не тільки кави – вишневий лікер “Мараскіно”, ракію із трояндових пелюсток та знаменитий хорватський Прошек досвідчені мандрівники радять дегустувати саме тут.

Вівторок. Крка та її водоспади

Зранку виходимо з Шибеника та річкою Крка підіймаємося до міста Скрадін, звідки й почнеться наша екскурсія Національним парком Крка.

Парк складається з 7 основних каскадів водоспадів, найкрасивіший з яких, Скрадинський Бук, має висоту 46 метрів. Окрім самих водоспадів тут можна відвідати також францисканський монастир, що розташований посеред річки на острівці Висовац, і сербський православний монастир Крка, заснований у XIV ст. Поблизу Скрадинського Буку знаходиться етнографічний музей з вітряками та своєрідною “пральною машиною”, що працює на енергії води.

В деяких, спеціально призначених для цього місцях парку, можна купатися, тож не забудьте взяти з собою купальники та рушники.

Після повернення з Національного парку в нас буде час прогулятися набережною, пригостити смаколиками лебедів в марині та оглянути стару частину міста Скрадін.

Середа. Шлях на мис Горн

Сьогодні у нас довгий морський день. Ми скажемо “до побачення” гостинній марині Скрадіна та вирушимо до… мису Горн. Так, виявляється в Хорватії теж є свій, адріатичний мис Горн. І сьогодні ми його обов’язково побачимо.

Але спочатку ми повернемося до Шибеника, а дорогою зупинимось біля однієї з прибережних ферм і купимо найсвіжіших устриць та мідій. І якщо те, як їсти устриці більш менш зрозуміло – головне, на попередній стоянці не забути поповнити запаси лимонів. До речі, а ви знаєте, що лимонад зі щойно вижатого лимону та імбиру чудово допомагає від морської хвороби?

Так от, повертаючись до наших дарів моря, способів приготування мідій, креветок та усіляких інших морських делікатесів існує безліч, але самий популярний у цих краях – “алла бузара” або “на бузару”, как кажуть самі хорвати. Що ми зараз відразу і зробимо.

Мідії на бузару

Нам потрібно:
1 кг. мідій
100-200 мл. смачної оливкової олії – от з чим в Далмації немає проблем, так це зі смачною оливковою олією
2 цибулини
3-4 зубчики часнику
5 помідор
200 мл. білого сухого вина
пучок петрушки

Мідії ретельно промити, почистити щіткою та витримати пару годин в чистій та прохолодній трохи підсоленій воді.

В каструлі з товстим дном (от цікаво, чи знайдеться така на камбузі) розігріти оливкову олію, обсмажити в ній дрібно порізані часник, цибулю та помідори. Влити біле вино, довести до кипіння і проварити декілька хвилин (до загустіння соусу). Додати мідії в мушлях і готувати їх, не доводячи до сильного кипіння, під кришкою протягом 5 хвилин, час від часу перемішуючи. Коли всі (або майже всі) мідії розкриються, додати дрібно порізану петрушку, ще раз перемішати і зняти з вогню. Усе, мідії на бузару готові!

Їдять їх, зазвичай, з білим хлібом, користуючись половинкою мушлі як ложкою, а рештки соусу підбирають скоринкою. Смакотааа!

Поки екіпаж був зайнятий прокачуванням своїх кулінарних скілів (+15 в карму усім, хто брав участь, а тим, хто самовіддано різав цибулю, всі +50), наша яхта підійшла до ще одного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – фортеці св. Миколая, побудованої для захисту від османів у XVI ст.

Ми оглянемо ззовні цей чудовий замок епохи Відродження, який і досі вважається однією із найбільш неприступних військово-морських споруд на узбережжі Адріатики, після чого візьмемо курс на Рогозницю, а потім і на Пунту Планку – хорватський мис Горн.

Пунта Планка – це найбільш виступаюча в море частина хорватського узбережжя, точка розділу Адріатики на південну та північну. Тут зустрічаються морські течії, циклони та антициклони, два найсильніших адріатичних вітри – Бура та Юго – перетинаються саме тут. Далеко не всім човнам пощастило благополучно пройти це місце, особливо в негоду, тож хорватський мис Горн цілком виправдовує свою назву. На невеличкому острівці навпроти мису стоїть маяк, що вказує вірний шлях. А на самому мисі на вшанування дивовижного порятунку моряків після загибелі корабля в XIV ст. була споруджена кам’яна капличка св. Іоана. Давні греки називали Пунту Планку мисом Діомеда та приносили тут жертви богам, аби задобрити бурхливе море та мати можливість продовжити свій шлях.

Ми ж, оглянувши мис та маяк (будемо сподіватись, що боги будуть до нас милостиві і до жертвоприношень справа не дійде), повернемось трохи на північ до містечка Рогозниця, де і станемо на ночівлю в одній з найбільш захищених заток Адріатики.

Четвер. Зазирнути в очі дракона

А ви давно дивилися в очі дракону? А як вам ідея в них пірнути? Звучить загрозливо, але ж і винагорода сміливцям достойна – вічне кохання. Отже, хто готовий? Насправді, все не так страшно – ніякого дракона тут, звичайно, немає, а є надзвичайно красиве озеро на околиці Рогозниці, яке своєю формою нагадує око дракона, за що і отримало назву Zmajevo Oko. Як і належить такому місцю, про його виникнення існує декілька легенд, які ви обов’язково почуєте, але вже після купання. Адже за однією з цих легенд кожен, хто наважиться пірнути в глибини Драконового Ока, здобуде вічну любов.

Окрім пошуків вічного кохання, Рогозниця пропонує своїм гостям і цілком сучасний відпочинок: в містечку є тенісні корти, майданчики для волейболу і баскетболу, в водних центрах можна взяти в оренду спорядження для дайвінгу, серфінгу чи віндсерфінгу. Загалом, кожен знайде собі справу до душі.

Єдине, що нас може обмежити – це час, адже на превеликий жаль наша відпустка закінчується, і вже завтра ввечері нам потрібно бути там, звідки ми стартували тиждень тому, в Сукошані. Тому після обіду ми залишаємо марину Фраппа – одну з найкрасивіших марин Адріатики – та вирушаємо до містечка Водіце, де і зупинимось на ночівлю.

Незважаючи на свої невеликі розміри, Водіце добре відомий серед туристів своїми барами, ресторанами з шоу-програмами, клубами, дискотеками, пляжними вечірками. Тож ті наші гості, хто вже встиг засумувати за жвавим нічним життям, зможуть знайти тут розваги на будь-який смак.

П’ятниця. “Сердечний” острів і легендарний захід сонця

Сьогодні на нас чекає 30 миль зворотного шляху до домашньої марини Сукошана. Дорога неблизька, але поспішати ми не будемо, а будемо зупинятись і купатися в найкрасивіших бухтах з неймовірно прозорою водою, вдихати неповторний коктейль ароматів хвойного лісу та морського бризу, насолоджуватись чарівними краєвидами справжньої перлини Адріатики. Ми пройдемо повз Галешняк – знаменитий острів у формі серця, символ Хорватії, зображений ледь не на всіх рекламних проспектах країни. До речі, той факт, що острів має таку цікаву “сердечну” форму, з’ясувався досить недавно, в 2009 році за допомогою сервісу GoogleEarth. Тож не вірте, коли вам кажуть, що часи географічних відкриттів уже давно в минулому.

Ближче до вечора ми пришвартуємося в домашній марині Сукошана, і поки наш капітан буде здавати яхту представникам чартерної компанії, екіпаж може відвідати сусіднє місто Задар. На думку сера Альфреда Хічкока, саме в Задарі можна побачити найкрасивіший захід сонця на землі, тож у нас буде чудова нагода переконатися у правдивості слів видатного режисера.

Помилувавшись неймовірним видовищем, ми повернемося до марини, де й проведемо останню ніч на борту нашої красуні-яхти.

Субота. Дорога додому

Ранком збираємо речі, виселяємося з яхти та їдемо в аеропорт для вильоту додому. Або ж, якщо є бажання та  можливість, можна продовжити відпочинок, але вже на суходолі гостинної Хорватії.

*Маршрут може бути змінено через погодні умови, рішення органів влади та інші несприятливі обставини.